 На ринку нерухомостi Львова «обвалу цін» годi й чекати. Нинi молода людина чи родина може розраховувати максимум на «кавалєрку» з вигодами «по балкону», та й то у кредит. А маклери чи агенти з нерухомостi не завжди бувають чесними. Про це та про iншi «сюрпризи» купiвлi житла у Львовi – у розмовi директором відомої агенцiї нерухомостi.
Почнемо з найбiльшого району у Львовi - це Сихiвський район. Коли йдеться про однокiмнатну квартиру (а площi там гарнi - 40-42 метри квадратнi), то найдешевше житло (i це ми беремо «панельку») - це 60 тисяч у. о., причому це квартири зовсiм без ремонту i з сантехнiкою, як правило, радянського типу, а на пiдлозi, у кращому випадку, є лiнолеум. Коли ж у квартирi щось зроблено - помiняна сантехнiка, дверi чи вiкна - цiна, звiсно, бiльша: така квартира у панельному будинку коштуватиме до 70 тисяч. Що стосується цегляних будинкiв - тут однокiмнатнi квартири, починаючи вiд 67 до 80 тисяч доларiв. Звiсно, залежить ця цiна вiд стану квартири.
Щодо двокiмнатних квартир - цiни, в середньому, вiд 70 до 120 тисяч у. о (ми далi говоримо про панельнi будинки), в залежностi вiд стану квартири i зробленого у нiй. Коли ж говорити про квартири у цегляних будинках - зрозумiло, суми бiльшi.
Наскiльки за останнiй час зросло в цiнi львiвське житло i де найбiльше?
За останнi пiвроку цiни на квартири на Сиховi дуже виросли. У минулому роцi однокiмнатну квартиру у цьому районi можна було купити за 45-55 тисяч у. о., дво- та трикiмнатнi в цегляних будинках, залежно вiд площi, - 75-135 тисяч доларiв, чотирикiмнатнi - вiд 150 тисяч i далi.
Щодо центральної частини мiста - тут цiна на квадратний метр зросла, щонайменше, удвiчi. Змiнилось i саме ставлення громадян до того, а що, власне, вони купують. Якщо ранiше бiльше звертали увагу на ремонт, сьогоднi, зазвичай, купують стiни. Звiсно, є люди, якi хочуть тiльки з ремонтом, але, зважаючи на постiйний рiст цiн на будiвельнi матерiали, вартiсть такого житла теж збiльшується.
Як уже згадувала, дуже «вирiс» Сихiв. Якщо минулого лiта трикiмнатна квартира площею 65 квадратних метрiв коштувала 73-76 тисяч доларiв, то зараз така квартира коштує мiнiмум 100 тисяч у. о. I то - на сьогоднi таких квартир залишилося небагато, бiльшiсть з них вже вартує 110-115 тисяч! I це лише «панелька»! Цеглянi будинки «йдуть ще далi». Зараз квадратний метр у цегляному будинку на Сиховi вартує вiд пiвтора тисячi доларiв.
Та все ж, у якому районi мiста квартири коштують найдорожче?
Найдорожчим районом у Львовi вважається, звичайно, центр мiста. Це Галицький i Личакiвський райони. Загалом у нашому мiстi є кiлька найдорожчих вулиць (особливо це стосується помешкань на перших поверхах, якi можна викупити пiд бiзнес) - це вулиця Дорошенка, проспект Свободи, проспект Шевченка. Окрiм цього, суттєво «пiшла догори» Личакiвська.
Особливо «кусаються» цiни, коли хоча б одне вiкно квартири виходить на вулицю. Наприклад, цiна квадратного метра у такiй квартирi на Дорошенка може сягати навiть 12 тисяч у. о., нижня межа - 6 тисяч доларiв за квадратний метр.
Щодо решти центральної частини мiста (не на першому поверсi), то цiна метра квадратного, в середньому, тут сягає двох тисяч у. о.
На вашу думку, що найбiльше впливає на такий рiст цiн на житло?
Дуже важко сказати, що найбiльше впливає на цiну квартир. В принципi, за останнi три мiсяцi на ринку нерухомостi Львова вiдбувається справжнiй хаос, якесь стихiйне лихо - люди купують буквально все!
Можливо, таке дiється тому, що львiв`яни почали бiльше брати кредити. Коли ще роки два тому до кредитiв нашi громадяни мали упереджене ставлення, сьогоднi все змiнилось: багато хто має можливiсть легально працювати тут, в Українi, i може показати легальнi доходи.
Є також багато людей - не галичан - якi купують нерухомiсть на перших поверхах пiд банки, магазини тощо. Повiрте, це теж впливає на загальну картину цiн.
Окрiм того, не секрет, що вкладати грошi у нерухомiсть значно вигiднiше, нiж на депозит. I багато людей так i робить.
А якою є ситуацiя з первинним ринком житла? Чи збiльшився тут попит?
Попит, звичайно, є на все. Але справа в тому, що багато агенцiй (i наша в тому числi) не займаються первинним ринком. Бо тут ти нiколи не можеш знати кiнцевого результату - коли буде зданий будинок, якою по цiнi буде остаточна залишкова вартiсть цього житла, i коли в часi людина реально отримає свiдоцтво на право власностi. I ти насправдi цього не можеш знати, бо часто забудовники самi не можуть сказати чiткого термiну, то ж виходить, що ти обманюєш клiєнта. Адже були такi випадки, коли люди, заплативши грошi, реально чекали пiвтора-два роки на отримання документiв на право власностi. Тому, скажу чесно, це ризикована справа.
На що реально може розраховувати молода людина чи родина, яка хоче придбати мiнiмальне житло? Звичайно, коли ми говоримо про мiнiмум - тут йдеться про кредит.
«Кавалєрка». Сьогоднi це найдешевше житло i такi квартири у нас йдуть найшвидше. Наприклад, «кавалєрка» у 15-16 квадратних метрiв у ближньому центрi коштує мiнiмум 32 тисячi у. о. (до слова, у бiльшостi iз них немає ванни, а туалет - по балкону). I коли говорити про кредит - потрiбно мiнiмум 20 тисяч на початковий внесок плюс на усi офiцiйнi витрати.
При купiвлi квартири сьогоднi практично нереально обiйтися без послуг посередникiв. Як багато таких у нашому мiстi? I як не «нарватися» на не зовсiм чесну агенцiю?
У Львовi бiльше 200 агенцiй нерухомостi. Плюс ще стiльки ж приватних пiдприємцiв, котрi цим займаються. Плюс таке саме число так званих «чорних маклерiв».
Що стосується агенцiй, в першу чергу, треба вибрати ту агенцiю нерухомостi, яка б мала постiйне мiсце прописки. Далi клiєнт має право перевiрити усi установчi документи, котрi б свiдчили, що ця агенцiя має право займатися рiелтерською дiяльнiстю. I, звичайно, мусять бути рекомендацiї. Повiрте, достатньо один раз провести добре угоду i колишнiй клiєнт приведе до тебе ще десять нових клiєнтiв.
А коли така ситуацiя: ти обрав квартиру, хочеш лише цю квартиру i все, а про агенцiю нiчого не знаєш. Як бути тодi?
Знову ж таки, слiд вимагати документи - як i самої агенцiї, так i на квартиру, що ви обрали. Клiєнт має прийти в агенцiю, обов`язково познайомитись з її директором i вимагати зустрiчi iз господарем (бувають такi агенцiї, якi просто мають ключi вiд квартир - клiєнт не знає реального господаря i не може знати, чи цiна, яку хочуть за квартиру, є такою, як встановив власник). I коли тобi вiдповiдають щось на кшталт «Ми такого не практикуємо» - вiдразу треба сказати «Дякую. До побачення».
Чи трапляються випадки шахрайства серед маклерiв? Якi з них є «класичними»?
Традицiйний варiант - коли маклери продають квартири за дорученням. Цiни на цi квартири, вiдповiдно, вищi, нiж встановленi господарем.
З iншого боку, часто самi господарi (побачивши, що їх квартирою зацiкавились потенцiйнi покупцi) збiльшують цiну пiсля попереднiх оглядин житла. Ми мали такий випадок буквально вчора: клiєнтам сподобалась однокiмнатна квартира за 65 тисяч, ми зателефонували господарям i заявили про готовнiсть дати завдаток, а у вiдповiдь почули: «Ой, а ви знаєте, ми вже хочемо за неї 68 тисяч... ». Але ж ми її дивились ще за 65! I найгiрше, що у цiй ситуацiї ми нiчого не можемо зробити.
Тобто, дуже часто звинувачують агентiв з нерухомостi - мовляв, ми завищуємо цiни. Нi, це неправда. Як правило, господар, який просить оцiнити квартиру, сам знає її вартiсть i у 99% випадкiв сам встановлює завищену цiну. Окрiм цього - ми є посередники, якi зацiкавленi виконати свою роботу i отримати комiсiйнi.
До слова, якими є цi комiсiйнi?
Комiсiйнi не є сталими. Максимум - це 5% вiд вартостi житла. I коли ми бачимо, що людина не є соцiально забезпечена i їй ледве вистачає грошей - ми завжди погоджуємося на менший вiдсоток. Немає такого принципового, що 5% i все. Звiсно, бувають випадки, коли клiєнт не торгується за вiдсоток i навiть винагороду дає за добре виконану роботу. Це завжди приємно.
Хоча, я вважаю, що неправильною є позицiя, коли нам за квартиру платить лише той, хто її купує. Господар, який виставляє квартиру на продаж, може спiвпрацювати не з однiєю агенцiєю, i ми, припустимо, витратимо на нього мiсяць-два. А продасть житло iнша агенцiя. Це теж не справедливо.
Можливо, трохи незручне питання. Чи можна i чи доцiльно сьогоднi позбутися посередникiв, адже це лише зайвi витрати?
Не погоджуюсь з цим. Коли людина платить, скажiмо, 100 тисяч за квартиру, думаю, три тисячi вона завжди знайде, щоб перестрахуватися. Бо пiд час купiвлi квартири є багато пiдводних каменiв (пiд час чи пiсля пiдписання угоди), про якi людина може не здогадуватися. Казуси можуть виникнути пiд час передачi готiвкових коштiв у нотарiуса - всяке буває. Тому краще довiрити цi справи агенцiї, яка виступає гарантом i може перевiрити усi необхiднi документи.
Був один такий випадок. Покупець без посередника прийшов до власника квартири, а власник насправдi виявився квартирантом, який це житло винаймав. Так за два-три мiсцi вiн назбирав кiльканадцять тисяч завдатку пiд розписку i пропав. Класична схема.
Iнший варiант - люди виставили на продаж квартиру, взяли завдаток, а за мiсяць вiдмовились продавати. Грошi, звичайно, повернули. Але ж покупець втратив багато часу, вже мав вiдповiднi плани на цю квартиру тощо... А у кожнiй агенцiї є попереднiй договiр авансу - де чiтко виписанi обов`язки кожної сторони.
Тому, я переконана, що на даному етапi посередники потрiбнi. Iнша рiч - не у такiй кiлькостi. Повiрте, далеко не кожен може бути рiелтором - це величезне психологiчне навантаження i праця зранку до ночi.
То, може, доцiльно створити єдину мiську бiржу нерухомостi?
Це щось подiбне, якби була одна полiклiнiка у м. Львовi. Ви уявляєте, якими були б там черги i якою була б якiсть роботи лiкарiв, котрi обслуговували б по тисячi пацiєнтiв на день? Що з цього вийшло б?.. Така бiржа була б монополiстом, це теж не позитивний момент.
Ще раз повторюю - я розумiю, що сьогоднi цiни на житло у Львовi є нереальними.
Чи можливий нинi обвал на ринку нерухомостi Львова, про який iнодi говорять?
Найближчi два роки цiни на житло у Львовi будуть рости. У нас мало будується, повiльно будується. А дiти виростають i кожен хоче жити окремо... Єдине, за кiлька рокiв житло у Львовi стане настiльки дорогим, що вигiднiше буде взяти собi 3-4 сотих землi за мiстом i збудувати там маленьку хатиночку. Та й приємнiше, мабуть, буде жити в селi у власному, хоч i маленькому будиночку, нiж у дорогiй квартирi.
Словом, iде усе до того, що люди у нас будуть жити «на орендi», як i практикує багато країн Європи.
Источник: ZAXID.NET
|
